Радіючи життю, ми не помічаємо ні знедолених стареньких, ні їхніх бід і проблем, мовляв, живуть якось вони, то й хай собі живуть, аби нас не чіпали.
Коли ти молодий, дужий, сповнений сили та енергії, то світ навколо видається простим, а мрії – досяжними.
Та з роками сили покидають, і світ втрачає свої барви. А подеколи й життя на схилі літ складається так, що цей радісний світ взагалі стає немилим, ненависним, жорстоким.
Скажете: доля! А чи задумувалися ви, яка вона у знедолених стареньких? У неї стільки спільного з тими, хто, пройшовши життєве поле, залишився сам з своїми повсякденними проблемами. Ви хотіли б їм допомогти?
Товариство Червоного Хреста робить це, гуртує навколо себе однодумців, тих, у кого серце небайдуже. Саме з цією метою в нашому навчальному закладі проводиться акція "П'ять картоплин".
Немає коментарів:
Дописати коментар